Категорія: Сім’я

Батьки і діти

reklama

В умовах відродження і розбудови соціального, економічного і політичного життя Української держави значні зміни відбуваються у сучасній системі виховання підростаючого покоління, де основне місце посідають нові підходи у створенні більш досконалої системи виховного процесу.

На думку В. О. Сухомлинського «слово у матері має бути – ніжним, добрим, уважним, розумним, відчувати сердечком, а не дратівливим, сварливим, злим – саме від його і залежить виховання у дітей почуття «потрібності» та відповідальності». Але жаль, що майже в кожній сім’ї, діти не чують тих лагідних, турботливих слів.

Тому, у наш час, найактуальнішим питанням є проблема стосунків батьків з дітьми. Ця проблема є найдзвичайно складною, тому що стосунки батьків з дітьми вкрай зіпсовані, батьки не розуміють дітей (думаючи про, те що хлопці і дівчата надто безвідповідальні, та ставлять до всього легковажно), а діти – батьків (гіперопіка).

Я вважаю, що у кожного з батьків є така ситуація, коли вони піклуючись про дитину, говорять багато про необхідність вчитися, про що подумають інші, про те, яке теперішнє тяжке життя. А є такі сім’ї, де дитина розповідаючи про свої радощі та перемоги хоче, щоб батьки пораділи разом з ним, а у відповідь чую тільки докори та знущання.

На жаль, часто батьки та діти, замість того, щоб прийняти один одного такими якими вони є, починають вказувати на наші певні невірні кроки. На мою думку, якщо б вони помінялися місцями, то розуміли б петреби в певному їхньому віці. Навіть було знято фільм « Чумава п’ятниця », головними подіями якого були стосунки батьків та дітей. В ньому розповідалося про те, як п’ятнадцятирічна дочка і її мати не могли дійти згоди – ні в одязі, ні в зачісці, музиці, а також чоловіки – це все стає предметом їх суперечок, які ніколи не припинялися. Але одного разу вони пішли до китайського ресторату, де їм принесли два магічних печива, які змусили їх прокинутися вранці і виявити, що вони помінялися тілами. Тільки після того, як вони помінялися, зрозуміли всі чудові моменти їхнього життя.

В наш тяжкий час, кожна сім’я зустрічається з певними труднощами, рано чи пізно, які стосуються вихованню дітей. Я дуже багато чула, а також знаю неприємні ситуації, як на мене, коли батьки самі винні в тому що відбувається, наприклад:

– одна моя знайома розповіла, що її сусідка, у двацятиоднорічному віці має двох дівчаток, а одна з них ще зовсім маленька, вона веде аморальний спосіб життя та систематично вживає з чоловіком алкогольні напої та витрачає всі кошти на них. Вона навіть не може прогодувати дітей. І от ставляся такий випадок, коли вона в нетверезому стані гугяла з дітками. Маленька заплакала, бо була годна, на що жінка пішла до бар, що знаходився не подалік і попросила налити у пляшечку води, із якої вона «нагодувала» маленьку дівчинку. Старша донечка, як я зрозуміла також обділенна увагою , адже її саму з немовлям залишали вдома. Що призвело до того, що одного дня це ледь не обернулося в трагедію, коли немовля випало із ліжечка;

– мене надзвичайно вразили такі випадки: 1) коли я їхала в маршрутці, на проти мене сиділа жінка з хлопчиком, десь років 3-5. Хлопчик плакав і жалібно просив маму не бити його вдома. Мені це зовсім не здалося грою на публіку. Навіть в якийсь момент здалося, що він був серйозно наляканий, що мама буде бити; 2) нещодавно по телевізору я побачила кадри, про те, як у калясці «роздираючим голосом» плакав малюк десь, приблизно, однієї години. І його мама спокійно на це дивиться, а потім вдарила дитину по обличчю.

Проаналізувавши всі ситуації та безліч спеціальної та методичної літератури, я дійшла висновку, що батькам можна дати такі поради:

– постійно критикуючи свою дитину – ви спонукаєте її до ненависті оточуючих людей;
– живучи у ворожнечі зі своєю дитиною – ви навчаєте її агресивності;
– сміючись над дитиною – вона стає замкнутою в собі;
– коли дитина росте в докорах – в неї починає розвиватися почуття вини;
– коли в сім’ї є взаєморозуміння та любов – дитина навчається сприймати оточуючих із людяністю;
– коли дитину заохочувати – в неї з’являється віра в себе;
– коли похвалити дитину – вона виростає з вдячністю;
– якщо буди чесним із дитиною – то вона буде справедливою та самокритичною до себе;
– підтримуючи дитину – дитина буде цінувати себе та оточуючих її людей;
– якщо до дитина ставитися із розумінням та доброзичливості – то вона навчиться та зможе бачити позитивне та любов у нашому бурхливому житті.

Будьте мудрими!
Пам’ятайте, що дитина
є маленьким дзеркальцем Вашої родини.
І хай в цьому дзеркалі люди бачать
тільки красу, добро, щастя ,
любов та злагоду.

Намалюй обличчя

Джерело: dytpsyholog.com

Положення про психологічну службу системи освіти України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ Н А К А З N 127 від 03.05.99 Зареєстровано …

Батьки і діти

В умовах відродження і розбудови соціального, економічного і політичного …